Порти

Порт Чорномоськ .Будівництво порту розпочалося 1956 року й було продиктовано бурхливим розвитком зовнішньоторговельних зв'язків СРСР і неспроможністю Одеського порту забезпечити зростальні обсяги вантажопотоків. Уведений в експлуатацію 1958 року й у 1960 вантажообіг досяг 2,6 млн т. Починаючи з 1960-х років порт опанував перевантаження найрізноманітніших вантажів. Це імпорт з усіх кінців світу: каучук, джут, чай, корка, паркет, різноманітні олії, каустична сода, бавовна, перець, арахіс, взуття, одяг, тканини тощо. З експорту — це верстати, найрізноманітніше устаткування, обладнання, автомобілі, будівельна та сільськогосподарська техніка, труби, метали, міндобрива, вугілля, руда тощо. Освоєно перевантаження великовагових вантажів (до 500 т на одне вантажне місце). Наявність потужної виробничої бази в поєднанні з вигідним географічним розташуванням на перехресті торгових шляхів між Європою й Азією забезпечують сприятливі умови для активного розвитку зовнішньоторговельних зв'язків більш ніж зі ста країнами світу.
Порт у Поті заснований в 1858 році, але будівництво портових гідротехнічних споруд — причалів, огороджувальних молів, басейнів, берегоукріплювальні роботи — тривали з 1863 до 1905 року[1]. Великий внесок у розвиток порту в Поті вніс потійський міський голова (1894—1907) Ніко Ніколадзе, який склав план і керував роботами з розширення порту міським На відміну від інших портів і терміналів Грузії, де від 85 до 100 % вантажів — нафта і нафтопродукти Каспійського регіону, морський порт Поті — єдиний реально універсальний порт Грузії і, на сьогоднішній день, основний порт, що забезпечує перевалку насипних, навалювальних, генеральних вантажів і контейнерів — порт типу лендлорд, що забезпечує і є відповідальним за розвиток інфраструктури з подальшою передачею терміналів операторським компаніям на довгостроковій основі. Частина терміналів, таких як поромний і контейнерні, оперуються безпосередньо портом. У порту повноцінно функціонують усі типи терміналів — генеральних, навалювальних вантажів, нафтоналивний, поромний і контейнерний. Щорічно здійснюється більше 2 тисяч суднозаходів.
Батумський морський порт, морський торговий порт столиці Аджарії міста Батумі, розташований у південно-східній частині Чорноморського узбережжя Кавказу - на півдні Грузії в Батумській бухті. Був одним із головних трьох морських портів Грузії у XX столітті, та важливим спеціалізованим нафтоперевалочним портом у східній частині Чорного моря. Площа Батумського морського порту становить близько 22,2 га, у тому числі площа відкритих складських приміщень займає 16412 м². Порт включає нафтовий термінал, контейнерний термінал, причальний комплекс, який використовується для обслуговування поромів, вантажний термінал для обробки сухих вантажів, пасажирський термінал із морським вокзалом. Загалом тут налічується 11 причалів. Сьогодні 80-90 % Портового вантажообігу посідає перевезення нафтопродуктів і сирої нафти. У порту цілодобово проводяться вантажні операції та постановка суден. Портова інфраструктура включає причали, склади, перевантажувальні механізми, внутрішні портові автомобільні та залізничні колії, ремонтні майстерні, автотранспорт та системи водопроводу та водопостачання. Портовий флот включає 12 суден, у тому числі шість буксирів та 100-тонний плавкран. Портальних кранів вантажопідйомністю до 40 тонн – 13, техніки вантажопідйомністю від 1,5 до 10 тонн – 29 одиниць, грейферів – 37, мобільних бункерувальних установок – 3, вантажних столів – 11.
Варненський поромний комплекс – підприємство з портовим терміналом у місті Варна. Білослав для поромного сполучення, частина більшого портового комплексу Варни. Він розташований на південному березі Білославського озера, за 2 км на південний захід від Білослава і за 30 км від Варни. Його експлуатують національні перевізники «Болгарський морський флот» та Національна компанія «Болгарські державні залізниці». Це єдина транспортна споруда такого роду в Євросоюзі, що дозволяє здійснювати перевезення вагонами без перевантаження шляхом зміни осей на терміналі з болгарської (найпоширенішої європейської) колії шириною 1435 мм до пострадянського розміру, що найбільш використовується, 1520 мм. Завдяки цій унікальній перевагі термінал забезпечує одні з найкоротших і найдешевших маршрутів судноплавства між Європою та Азією завдяки регулярним рейсам до Чорноморська (Україна), Поті/Батумі (Грузія). Максимальна місткість комплексу — 3 мільйони осіб. тонн вантажообігу на рік[1]. Якщо на початку світової економічної кризи у 2008 році через комплекс було перевезено лише 30 тис. тонн, то у 2014 році вантажопотік становив уже 180 тис. тонн (попри санкції). Комплекс має можливість одночасної обробки 2-х поромних суден, і навіть можливість приймати судна шириною 26 м на 22 м, тобто. 2 типи кораблів. Вагони типу з болгарськими колесами можуть бути прийняті до обробки на будь-якій залізничній станції Болгарії та інших країн, що позбавляє перевантаження (що веде до збільшення витрат та затримок) вантажів з вагонів європейського типу до вагонів пострадянського типу та мінімізує ризик можливого пошкодження. та поломки. на вантажі за збережених вантажно-розвантажувальних робіт. Перевезення лінією Варна – Кавказ вже становлять 80% всіх перевезень через поромний комплекс. Ця лінія діє з 2009 року.